Бурчимуха, бурчимуха
Все гасає коло вуха,
Коло носа, коло вуха
Превелика набридуха.
"Бурчимухо, не бурчи,
Не гасай туди-сюди.
Сядь отам біля віконця
І дивись собі на сонце."
– Я б сиділа, я б гляділа,
Тільки, друже, от в чім діло:
Я умію лиш бурчати,
Вушам радість дарувати.
Бурчи-бурчики-бурчики,
Немає кращої музики!!!
«Бурчимуха» Олександр Виженко: Бурчимуха, бурчимуха Все гасає коло вуха, Коло носа, коло вуха Превелика набридуха.
Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.
Ключ — перший образ («Бурчимуха, бурчимуха Все гасає коло вуха, Коло…»): від нього розкручується решта вірша.
Теми: лірика · людська доля · пам'ять