Ласунчик Дмитро

Олександр Виженко

У Дмитра така натура —
Полюбляє конфітуру;
Маламурить все підряд:
Джем, павидло, мармелад,
Мед, зифір і шоколад;
Казинаки, карамельки,
Без розбору всі цукерки,
Вафлі, коржики кручені,
Здобу, молоко згущене;
Рум'яненькі пундики,
З маковинням бублики,
Пластівці, щербет, халву,
Льодяники, пастілу...
Все Дмитруні до смаку.

Ти ласунчик — це не диво.
То й живи собі щасливо.
А щоб зубки не боліли,
Треба, друже, знати міру.

Про вірш

«Ласунчик Дмитро» Олександр Виженко: У Дмитра така натура — Полюбляє конфітуру; Маламурить все підряд: Джем, павидло…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («У Дмитра така натура — Полюбляє конфітуру…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · лірика · людська доля

Усі поети