Минають дні, минають ночі
Тарас Шевченко
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь…
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні… то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої! злої!
21 декабря 1845,
Вьюнища
Про вірш
Глибокий екзистенційний маніфест проти духовної сплячки та байдужості, пристрасна молитва про право діяти, боротися й любити, або хоча б загинути в полум'ї, аніж животіти рабом.
Історія
Створено 21 грудня 1845 року у В'юнищі під час найвищого творчого напруження, за кілька днів до смертельно небезпечної хвороби поета в Переяславі.
Вірш став квінтесенцією філософських роздумів Шевченка про сенс буття людини, покликаної не до рослинного животіння, а до свідомого історичного чину.
Увійшов до рукописної збірки «Три літа», ставши одним із найвідоміших шедеврів світової громадянської та філософської лірики.
Форма
Філософська медитація; чотиристопний ямб із драматичним поривом, внутрішніми паузами та афористичними сентенціями.
Градаційне нагнітання від констатації безжального плину часу до вибухового заперечення рабського спокою.
Як читати
Шевченко окреслює страшну альтернативу: не так жахливо впасти в кайдани й померти в неволі, як «жити, спати і спати на волі — і заснути навіки, і сліду не кинуть ніякого».
Духовна сплячка трактується як найбільший гріх перед Богом і народом — це стан омертвіння душі, коли людина нічого не любить і ні за чим не плаче.
Молитва поета «Дай жити, серцем жити і людей любити, а коли ні — то проклинать і світ запалити!» виражає абсолютний максималізм романтичного генія, для якого немає компромісу між добром і злом.
Теми: екзистенційний вибір · проти духовної сплячки · сенс людського життя · молитва про чин · боротьба проти байдужості · вогонь серця