Минають дні, минають ночі (скорочено)
Тарас Шевченко
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь…
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої;
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні… то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани.
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати,
І спати на волі —
І заснути навік-віки.
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль. Боже,
То дай злої! злої!
Про вірш
Драматична елегія-молитва про жах духовного застою, рабського заціпеніння й байдужості, з відчайдушним благанням долі про живу дію — або полум'яну боротьбу, або смерть.
Історія
Вірш написаний 21 грудня 1845 року у В'юнищах у період тяжкої хвороби поета, за чотири дні до знаменитого «Заповіту».
Шевченко спостерігав летаргічний сон тодішнього суспільства, пригніченого миколаївською реакцією, де навіть освічені верстви обирали безпечне животіння замість дії.
Твір увібрав найвищу екзистенційну тривогу митця, для якого безглузде існування без подвигу страшніше за будь-яку загибель.
Форма
Рівний, карбувальний чотиристопний ямб, де стримана інтонація перших строф поступово переростає у трагічний крик душі.
Побудований як філософська молитва-сповідь, насичена градацією протиставлень між життям-сном і життям-горінням.
Як читати
Найбільшим прокляттям для людини поет проголошує байдужість — стан, коли серце «заснуло, умерло» і людина перетворюється на живий труп.
Благання «Дай жити, серцем жити і людей любити, а коли ні — то проклинать і світ запалити!» виражає романтичний титанізм Шевченка, який не терпить напівпочуттів і напівзаходів.
Мотив «страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше — спати, спати і спати на волі» стає безжальним вироком пристосуванству й самозаспокоєнню.
Теми: страх духовного заціпеніння · активне життя проти застою · філософська молитва · протест проти байдужості · серцем жити і людей любити · екзистенційний бунт