Не гріє сонце на чужині

Тарас Шевченко

Не гріє сонце на чужині,
А дома надто вже пекло.
Мені невесело було
Й на нашій славній Україні.
Ніхто любив мене, вітав,
І я хилився ні до кого,
Блукав собі, молився богу
Та люте панство проклинав.
І згадував літа лихії,
Погані, давнії літа,
Тойді повісили Христа,
Й тепер не втік би син Марії!
Нігде не весело мені,
Та, мабуть, весело й не буде
І на Украйні, добрі люде;
Отже таки й на чужині.
Хотілося б… та й то для того,
Щоб не робили москалі
Труни із дерева чужого,
Або хоч крихотку землі
Із-за Дніпра мого святого
Святії вітри принесли,
Та й більш нічого. Так-то, люде,
Хотілося б… Та що й гадать…
Нащо вже й бога турбовать,
Коли по-нашому не буде.

Друга половина 1847, Орська кріпость

Про вірш

Гірка автобіографічна елегія про безпритульність та абсолютну самотність поета як на царському засланні, так і на підневільній батьківщині.

Історія

Написано під час заслання в Орську в другій половині 1847 року, коли поет переживав глибоке розчарування як через арешт побратимів-кириломефодіївців, так і через трагічну дійсність українського кріпосництва.

Текст відображає гіркий досвід останніх подорожей Україною 1843-1847 років, коли поет на власні очі бачив безправ'я селянства й зраду панських еліт.

Форма

Чотиристопний ямб із вільним чергуванням перехресного та суміжного римування, що надає мовленню характеру невимушеної, драматичної розмови зі світом.

Характерне вживання інверсій, пауз і трикрапок передає надломлений, уривчастий подих знеможеного бранця.

Як читати

Парадоксальна теза «Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло» руйнує ідилічний міф про затишну батьківщину: рабство спотворило рідний край до стану духовного пекла.

Богоборчі та христологічні мотиви («Тойді повісили Христа, й тепер не втік би син Марії!») підкреслюють незмінність торжества зла та несправедливості в поневоленому суспільстві.

Єдине прохання поета — про «крихотку землі із-за Дніпра святого», що засвідчує непохитний сакральний зв'язок із рідною землею всупереч історичному розпачу.

Теми: безпритульність буття · кріпосницьке ярмо · богоборчі мотиви · туга за рідною землею · трагедія пророка

Усі поети