Не хочу я женитися

Тарас Шевченко

«Не хочу я женитися,
Не хочу я братись,
Не хочу я у запічку
Дітей годувати.
Не хочу я, моя мати,
За плугом ходити,
Оксамитові жупани
На ріллі носити.
А піду я одружуся
З моїм вірним другом,
З славним батьком запорозьким
Та з Великим Лугом.
На Хортиці у матері
Буду добре жити,
У оксамиті ходити,
Меди-вина пити».

Пішов козак нерозумний
Слави добувати,
Осталася сиротою
Старенькая мати.
Ой згадала в неділеньку,
Сідаючи їсти:

«Нема мого сина Йвана,
І немає вісти».
Не через два, не три літа,
Не через чотири
Вернувся наш запорожець
Як та хиря, хиря,
Обідраний, облатаний,
Калікою в хату.
Оце тобі Запорожжя
І сердешна мати.
Нема кому привітати,
Ні з ким пожуритись,
Треба було б молодому,
Треба б одружитись.
Минулися молодії
Веселії літа,

Немає з ким остиглого
Серденька нагріти.
Нема кому зустрінути,
Затопити хату,
Нема кому води тії
Каліці подати.

Друга половина 1848, Косарал

Про вірш

Іронічний і водночас волелюбний парубоцький монолог про відмову від шлюбу з розрахунку заради збереження власної свободи.

Історія

Написано в другій половині 1848 року під час зимівлі на острові Косарал.

Шевченко все життя високо цінував особисту волю й відкидав шлюби з холодного меркантильного розрахунку чи догоджання панам.

Увійшов до рукописної «Малої книжки» як зразок пародійно-гумористичної чоловічої лірики.

Форма

Чотиристопний хорей народнопісенного складу з експресивними окликами, діалогічними репліками та розмовним синтаксисом.

Композиція побудована на послідовному відкиданні різних небажаних варіантів одруження (з багатою, з панною, з пихатою).

Як читати

Парубок обирає бідність і волю замість ситого, але принизливого шлюбу, де доведеться плазувати перед багатими родичами чи терпіти примхи вередливої дружини.

Воля для героя є вищою за будь-яке золото: краще ходити в латаній свитині вільним птахом, ніж сидіти у золотій клітці під чужим черевиком.

Твір відтворює дух козацької незалежності та глузує зі станового чванства й зажерливості.

Теми: парубоцька воля · відмова від шлюбу · шлюб з розрахунку · козацький дух · народна сатира

Усі поети