З Ізраїльського

Тодось Осьмачка

За роки питаєш? Мій друже, мовчи:
не знаю, не знаю, я літ не лічив ...
Я літ не лічив, та й навіщо той лік?
Як мука — життя, то безмежний мій вік
і дуже, мій друже, похилих я літ. . .
Коли ж воно — щастя і розовий цвіт,
а голос його — розхвильований дзвін,
то жити мене ще не викликав він,
і я не вродився ще й геть то на світ!

Про вірш

«З Ізраїльського» Тодось Осьмачка: За роки питаєш?

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Вірш питає, а не стверджує: відповідь треба шукати в паузі після останнього рядка, не в декларації.

Теми: лірика · людська доля · пам'ять

Усі поети