Тодось Осьмачка

Про автора

Тодось Осьмачка (1895–1962) — геніальний поет-експресіоніст містичної сили, майстер трагічного образу та свідок нищення українського села.

У 1930-х роках, рятуючись від неминучого розстрілу НКВС, Осьмачка майстерно симулював божевілля у психіатричній лікарні, де під наглядом лікарів витримав жахливі допити та імітації страт, зумівши вирватися на свободу.

Його поезія вражає фантастичною, майже демонічною метафоричністю: у віршах «Круча», «Думи солдата», «Скитські вогні» він змалював апокаліпсис українського села, розчавленого колективізацією та терором.

Після війни жив в еміграції у США й Канаді, страждаючи на параною переслідування агентами КДБ; помер у Нью-Йорку, залишивши по собі шедеври світового експресіонізму.

Теми: експресіоністичний жах · трагедія українського селянства · космічна самотність · демонічні візії · біль вигнання