Невиховані й виховані
Василь Сухомлинський
У маленькій сільській школі два класи. На великій перерві діти ідуть до шкільної їдальні.
Куховарка бабуся Марія готує для них молоко. На велику дерев'яну тарілку вона ставить двадцять п'ять склянок молока. Бо в кожному класі — двадцять п'ять учнів.
На стіл бабуся Марія кладе по двадцять п'ять шматочків білого хліба, намазаних маслом.
У їдальні двадцять чотири звичайні склянки, а двадцять п'ята — велика, удвічі більша від звичайної.
Першим заходить у їдальню перший клас. Діти біжать до дерев'яної тарілки.
Мерщій до великої скланки тягнеться кілька рук, комусь удається її захопити. Ті, кому не пощастило, заздрять щасливому.
Бабуся Марія дивиться на дітей, хитає головою й тихо каже: "Які невиховані ці діти..."
Потім заходить другий клас. Діти, не поспішаючи, беруть звичайні склянки. Велика залишається на тарілці.
Бабуся Марія каже: "Чому ж великої склянки ніхто не бере?"
Підходить котресь несміливе і, ніяковіючи, бере велику склянку.
Бабуся Марія лагідно усміхається й тихо каже: "Які виховані ці діти..."
Про вірш
Мініатюра про два шкільні класи в їдальні: одні діти наввипередки хапають велику склянку молока, інші залишають її, і лише хтось несміливий бере її наостанок.
Історія
Василь Сухомлинський багато років спостерігав за дітьми в Павлиській школі і в оповіданнях часто фіксував буденні шкільні ситуації, у яких розкривається характер. Їдальня, перерва, урок — прості сцени, де виховання стає видимим.
Твір «Невиховані й виховані» присвячено культурі поведінки та скромності. Педагог вважав, що етикет — не набір зовнішніх правил, а вираз уваги до інших людей, і саме таку думку він втілює в образі бабусі Марії, яка мовчки спостерігає за дітьми.
Форма
Прозова мініатюра без віршового розміру й рими, побудована на дзеркальній композиції: дві однакові ситуації з протилежною поведінкою дітей. Детальний опис підготовки (двадцять п'ять склянок, двадцять п'ять шматочків хліба, одна велика склянка) створює точну «експериментальну» рамку.
Кожна частина завершується тихою реплікою бабусі Марії, і ці дві оцінки симетрично протиставлені. Автор не коментує, а дає читачеві самостійно порівняти сцени.
Як читати
Велика склянка — це спокуса, маленька перевага, яку можна вихопити в інших. Перший клас біжить до неї, кілька рук тягнуться одночасно, а ті, кому не пощастило, заздрять. Сухомлинський показує, як дрібна жадібність породжує суперництво і заздрість навіть серед малих дітей.
Другий клас поводиться інакше: діти не поспішають і беруть звичайні склянки, залишаючи велику. Їхня вихованість полягає не в тому, що вони відмовляються від переваги, а в тому, що не прагнуть її за рахунок інших. Навіть дитина, яка зрештою бере велику склянку, робить це несміливо, ніяковіючи, на прохання бабусі.
Бабуся Марія — уособлення народної мудрості: вона не повчає дітей, а тихо оцінює. Її лагідна усмішка у фіналі вказує, що справжня вихованість помітна в дрібницях, коли людина думає спершу про інших, а вже потім про себе.
Теми: вихованість · скромність · жадібність і заздрість · повага до інших · шкільне життя