І вдарив промінь в темну ніч...

Володимир Кобилянський

І вдарив промінь в темну ніч
Над непробудними полями.
Він освітив криваві плями
В ту чорну, мов могила, ніч.
Упав небесний білий сніп,
І бунт счинився між рабами —
І в сяйві неба раб осліп.
І промінь прокляли раби,
Бо збаламутило їх світло,—
І щастя в їх серцях поблідло
В ті будні бунту й боротьби.
І одцурались їх боги,
І повернулись знов у бидло
Богами прокляті раби.
1916

Про вірш

«І вдарив промінь в темну ніч...» Володимир Кобилянський: І вдарив промінь в темну ніч Над непробудними полями.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («І вдарив промінь в темну ніч Над непробудними…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · віра · смерть і пам'ять

Усі поети