Дуже хочуть тишини

Євген Бандуренко

Прісі, Павлики, Парасі…
Сорок душ сидить у класі.
Сорок душ — і всі вони
Дуже хочуть тишину
І тому весь час звучить
"Тихо!", "Тихше!", "Замовчіть!"
— Тихо! Тихше! Ну, тихіш! —
Гриць горлає і Тиміш;
Репетують на весь клас
І Парася, і Панас,
Зоя Олю оклика,
Оля — Прісю і Панька…

Ну й повір, що всі вони
Справді хочуть тишини!

Про вірш

«Дуже хочуть тишини» Євген Бандуренко: Прісі, Павлики, Парасі…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Прісі, Павлики, Парасі…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: дитинство · лірика · людська доля

Усі поети