Івасева поправка
Івась із вулиці прибіг,
Не упізнать хлопчини:
В багнюці з голови до ніг,
В подертій сорочині.
Розбитий ніс увесь набряк,
Щока розпухла ліва,
Під оком вискочив синяк,
Немов доспіла слива.
Матуся в крик: — Ой синку мій!
Що сталося з тобою?
— Та це Миколка і Корній,—
Махнув хлопчак рукою.
— Та що ж ти думаєш собі?
Чого до них подався?
Хіба ж не казано тобі,
Щоб з ними ти не грався?
Але у відповідь Івась
Повів очима злими:
— Та де ж я, мамо, з ними гравсь,
Коли я бився з ними?..
Переклад: Веселка, Київ, 1966.