Нечутно падають чотки часу,
Як вічність молиться,
Приймає жертовну красу,
Як часточку од богомольця.
За нас невтомно молиться час
В небеснім притворі.
Вічність пропустить колись і нас
За обрії зоряні.
Чекаю на чатах початку дня,
Тепла і сонця.
Я знаю: вродить моя цілина,
Стодоли наповняться.
Несу животворну, чарівну росу
За двері притворені.
Нечутно падають чотки часу
На ниви неорані.
Київ, 1919
Символістська медитація про час, що безшумно перебирає чотки вічності, і про віру ліричного героя в те, що його неорана нива ще дасть врожай.
Вірш позначено «Київ, 1919» — роком, коли Дмитро Загул жив у Києві та видав збірку «На грані». Саме тоді його поезія набула найвиразніших рис символізму: абстрактних образів, релігійно-містичної лексики, космічних масштабів.
Тло вірша — революційний Київ, що переживав зміни влад і війну. На цьому тлі мотив терплячого чекання «початку дня» і віри в майбутній урожай звучить як вияв стійкості й надії.
Вірш написано дольником — тонічним розміром, що вільно чергує дво- і трискладові інтервали між наголосами. Така ритміка надає текстові розміреного, молитовного звучання.
Чотири катрени мають перехресне, часто асонансне римування (часу — молиться — красу — богомольця; час — притворі — нас — зоряні). Кільцева композиція — повтор рядка «Нечутно падають чотки часу» на початку і в кінці — замикає вірш, наче коло чоток.
Центральна метафора — «чотки часу»: секунди падають, як зерна чоток у руках вічності, що молиться. Час постає священнодійством, а людська краса — «часточкою од богомольця», жертвою, що приймається вічністю.
Друга строфа поглиблює релігійні образи: час молиться за нас «в небеснім притворі», а вічність колись пропустить людей «за обрії зоряні». Смерть тут не страшна — це перехід крізь браму, підготовлений терплячою молитвою часу.
Друга половина вірша повертає на землю: герой «на чатах» чекає дня, тепла й сонця і вірить, що його «цілина вродить», а «стодоли наповняться». Він несе «животворну росу» — образ поетичного слова, що має запліднити «ниви неорані». Так символістська містика поєднується з вірою в творчу працю.
Теми: плин часу · вічність · надія на майбутнє · творча праця · релігійна символіка