Дивлюсь у далеч
Дмитро Загул
Дивлюсь у далеч буйних вод,
де біла чайка хвиль черкає,
і думка – молодий пілот –
женеться з вітром у безкрає…
О, скільки радісних пригод
у серці здійснення чекає!
Стихія дзвонить, мов жива,
а з-за гори ударом грому –
грозою пристрасть ожива
і в серці злива хмаролому…
Летіть, окрилені слова,
як літаки з аеродрому!
У море пристрастей і бур,
де вітер холодить обличчя,
в стихії лоно таємниче
кидайся, наче буйний тур!..
До вільних і міцних натур
удача чайкою кигиче.
Пускайся в далеч без вагань,
не скигли віршем на папері,
не зачиняй до серця двері
і не розводь тягучу твань, –
нехай заломами артерій
течуть метали почувань.
А як нудьга – зелений сплін –
роззявить пащу, наче Молох,
то думка, як залізний дзвін,
задзвонить голові на сполох,
що неминуче жде загин
усіх знудьгованих і кволих.
Мотором, серцем, затремти
і добивайсь на щастя права…
Дороги кличуть у світи,
як жінки усмішка ласкава…
Прорвися, як вулкана лава,
з-під скелі суму й самоти!
Нехай п’яніє голова
у вихрі бур, у дзвоні грому, –
хай знову пристрасть ожива,
шукає в боротьбі пролому!..
Летіть, летіть, мої слова,
ви – літаки з аеродрому!
Угору, вгору буйний льот!
Хай синіх обріїв черкає
уява – молодий пілот…
О, скільки ще нових пригод
у серці здійснення чекає!
Дивлюсь у море буйних вод,
чекаю радісних пригод,
де оргія стихії грає…
ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA MILITANS
Про вірш
Символістське переосмислення буковинських карпатських пейзажів: бурхливий Черемош і зелені верховини як живі метафори людської туги та прагнення недосяжного ідеалу.
Історія
Поезія належить до збірки «З зелених гір» (1918) або «На гранях» (1919) Дмитра Загула — одного з чільних поетів-символістів України, фундатора київської літературної групи «Музагет» та автора першого фундаментального підручника «Поетика» (1923). Родом із Буковини, Загул збагатив українську поезію витонченою європейською музикальністю, орієнтуючись на філософію Канта і Шопенгауера та естетику символізму.
У збірках «З зелених гір» та «На гранях» поет виразив глибокий трагізм перехідної доби та незглибиму віру у духовне відродження. За послідовну вірність національній культурі Загул був репресований комуністичним режимом і загинув у далекосхідних таборах Колими.
Форма
Метрична основа тексту: чотиристопний ямб. Карбований, текучий чотиристопний ямб із багатством пірихіїв, що надає мовленню пісенної легкості.
Чотиривірші (катрени) із перехресним римуванням (абаб). Звукопис будується на витончених перегуках голосних (о, у, і), що створює ефект органної чи арфової мелодійності, характерної для зрілого символізму.
Як читати
Вірш відкривається картиною сутінкового спокою або замисленого пейзажу («Дивлюсь у далеч буйних вод»), де кожен реальний предмет слугує лише дзеркалом або натяком на потойбічний духовний світ.
Внутрішній конфлікт твору загострюється у середині («то думка, як залізний дзвін»): поет відчуває розрив між грубою земною реальністю та світлою мрією про вічну гармонію. Цей стан передається через багату колористику срібних, блакитних та вечірніх тонів.
Завершення вірша («ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA MILITANS») лишає відчуття тихого катарсису крізь печаль. Загул переконує, що навіть у найтемніші години душа поета здатна зберегти зв’язок із первісним джерелом світла.
Теми: символізм · природа і людина · урбаністичний пейзаж · інтимна лірика · карпатські мотиви