Не сумуй, душе зболіла,
І не плач, не голоси!
Час узятися до діла,
Най не линуть марно дни!
Рада б я весь світ обняти
І до серця притулить,
Та недоленька проклята
В день і ніч мене в'ялить,
Що подіяти, не знаю!
Відки взяти тілько сил,
Щоб полинути до раю,
Змити з себе бруд і пил?
В смутку виросла і в тузі,
А за щастєм ні сліду.
Най працюють душі дужі,
Я співати їм буду.
Внутрішній монолог зболілої душі, що прагне обійняти світ і взятися до діла, але, знесилена недолею, знаходить своє покликання в пісні для сильніших.
Вірш належить до ранньої творчості Дмитра Загула і зберігає виразні прикмети буковинсько-галицької мови початку ХХ століття: «най», «тілько», «відки», «щастєм», «дни». Ці діалектні форми свідчать про зв'язок поета з рідним краєм і літературною традицією Буковини.
Ліричну героїню вірша наділено жіночим голосом («рада б я», «виросла»), що надає тексту рольового характеру і зближує його з народною піснею про недолю. Тема безсилля і водночас бажання служити людям — характерна для лірики доби Федьковича, Кобилянської та молодих буковинських авторів.
Вірш написано чотиристопним хореєм, що в поєднанні з окличною й питальною інтонацією надає йому пісенної схвильованості.
Чотири катрени мають перехресне римування, часом неточне (зболіла — голоси — діла — дни; обняти — притулить — проклята — в'ялить). Неточні рими й діалектні форми надають тексту живого фольклорного звучання.
Вірш відкривається самозверненням: «Не сумуй, душе зболіла, і не плач, не голоси!». Героїня намагається вирватися зі стану туги, нагадуючи собі, що «час узятися до діла».
Друга й третя строфи розкривають внутрішній конфлікт: велике бажання «весь світ обняти» стикається з «недоленькою проклятою», що висушує сили. Риторичні питання «Що подіяти?», «Відки взяти тілько сил?» передають розгубленість і безпорадність.
Фінал пропонує тихе, але гідне рішення: «Най працюють душі дужі, я співати їм буду». Пісня постає як форма служіння — той, хто не має сил на дію, може надихати інших. Так вірш стає роздумом про місце поета і мистецтва в спільній справі.
Теми: недоля · покликання співця · внутрішня боротьба · служіння людям · туга