ДЕСЯТЬ ЖІНОК-ПОЕТІВ (поетичні переклади)

Переклади з американської, німецької,
польської та російської поезії.

Анна Ахматова Емілі Дікінсон Неллі Захс Казімєра Іллаковічувна Ельзе Ляскер-Шюллєр Марієн Мур Марія Павліковска-Ясножевска Сілвія Плат Адріенн Рич Марина Цвєтаєва Он говорил о лете и о том,
Что быть поэтом женщине — нелепость.
Анна Ахматова

There is no such creature as a poetess;
you’re either a poet, or you’re not.
Babette Deutsch

ДЕСЯТЬ ЖІНОК-ПОЕТІВ — це не збірка феміністичної лірики. Автори зібраних тут поезій висловлюються на різноманітні теми, що притаманні модерній поезії взагалі. Факт, що всі автори — жінки, єднає їх якоюсь невловимою ниткою подібного життєвого досвіду та — у висліді цього досвіду — можливо трохи відмінного, “жіночого” світосприймання, але не більше.

Представлені в збірці поети — яскраві окремі індивідуальності. Всі вони мають за собою великий літературний стаж та визнання літературної критики. Все це — модерні поети двадцятого століття. Навіть найстарша з них, Емілі Дікінсон, що за біографією своєю належить іншому часові, знайшла справжнє визнання щойно в нашому столітті.

Вибір не має претензій показати “типові” або “найкращі” для заступлених авторів твори. Він віддзеркалює тільки особисті уподобання та смак перекладача.

Всі переклади зроблені з оригіналів: Емілі Дікінсон, Марієн Мур, Сілвія Плат та Адріенн Рич з англійської мови, Неллі Захс та Ельзе Ляскер-Шюллєр — з німецької, Казімєра Іллаковічувна та Марія Павліковска-Ясножевска — з польської, Анна Ахматова та Марина Цвєтаєва — з російської.

Про вірш

Високомайстерний поетичний переклад світової класики українською мовою, що зберігає витончену психологічну глибину й парадоксальність оригіналу.

Історія

Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської (збірок «Життєпис» (1972) та «Хвилі й мости» (1977)). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.

Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.

Форма

Метрична структура: модерний тонічний вірш. Гнучкий змінний ритм із психологічними перебоями та смисловими акцентами.

Вільна строфічна будова, підпорядкована зміні емоційного стану. Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.

Як читати

Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («Переклади з американської, німецької»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.

У серцевині тексту («Марина Цвєтаєва») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.

Фінал твору («Всі переклади зроблені з оригіналів: Емілі Дікінсон, Марієн Мур, Сілвія Плат та Адріенн Рич з англійської мови, Неллі Захс та Ельзе Ляскер-Шюллєр — з німецької, Казімєра Іллаковічувна та Марія Павліковска-Ясножевска — з польської, Анна Ахматова та Марина Цвєтаєва — з російської») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.

Теми: інтелектуальна лірика · елегійні роздуми · філософія буття · доля на чужині

Усі поети