“Хто спить по ночах? Ніхто не спить!…”(в перекладі Марти Тарнавської)
Марта Тарнавська
Марина Цвєтаєва – “Хто спить по ночах? Ніхто не спить!…”
в перекладі Марти Тарнавської
Марина Цветаева
Кто спит по ночам? Никто не спит!..
* * *
Хто спить по ночах? Ніхто не спить!
Дитя в колисці своїй кричить,
Старий чекає на смерті мить,
А хлопець милій щось шепотить,
В уста їй дише, в очі глядить.
Заснеш — чи ж знову проснешся тут?
Ще встигнем, встигнем навік заснуть!
А бистрий сторож йде з дому в дім,
Ліхтар рожевий блукає з ним,
І над подушкою серця стрибок
Скажено стукає, мов молоток:
Не спи! Кріпися! Кажу це всім!
А то — вічний сон! А то — вічний дім!
***
Про вірш
Високомайстерний поетичний переклад світової класики українською мовою, що зберігає витончену психологічну глибину й парадоксальність оригіналу.
Історія
Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської (збірок «Життєпис» (1972) та «Хвилі й мости» (1977)). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.
Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.
Форма
Метрична структура: пружний чотиристопний ямб. Карбований, енергійний чотиристопний ямб із чітким ритмічним малюнком.
Стрункі чотиривірші з перехресним римуванням (абаб). Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.
Як читати
Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («в перекладі Марти Тарнавської»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.
У серцевині тексту («Заснеш — чи ж знову проснешся тут») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.
Фінал твору («А то — вічний сон! А то — вічний дім») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.
Теми: інтелектуальна лірика · інтимна лірика · людська гідність · правда життя