Що таке — роки? (в перекладі Марти Тарнавської)
Марта Тарнавська
Марієн Мур – Що таке — роки?
в перекладі Марти Тарнавської
Marianne Moore
What are years?
(What is our innocence…
Що таке — наша невинність,
наша провина? Всі ми — голі,
ніхто не певний. Звідкіля це
взялась відвага: запит без відповіді,
рішучий сумнів, що
німо кличе, що глухо слухає, що
у нещасті, навіть у смерті,
заохочує друзів,
що в поразці
гартує душу? Той щасливий
і бачить глибоко, хто
погодився із смертністю,
хто і в своєму ув’язненні
підноситься понад себе, як
море в безодні, що вирує,
щоб визволитись і не може
і що, піддавшися,
перетриває.
Хто чує силу, так
поводиться. І навіть птах
росте, співаючи, простує
свій літ угору. Він — хоч у полоні —
але співає:
яка маленька річ — вдоволення,
яка пречиста — радість.
Це ж і є смертність,
це є вічність.
***
Про вірш
Високомайстерний поетичний переклад світової класики українською мовою, що зберігає витончену психологічну глибину й парадоксальність оригіналу.
Історія
Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської (збірок «Життєпис» (1972) та «Хвилі й мости» (1977)). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.
Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.
Форма
Метрична структура: пружний чотиристопний ямб. Карбований, енергійний чотиристопний ямб із чітким ритмічним малюнком.
Стрункі чотиривірші з перехресним римуванням (абаб). Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.
Як читати
Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («в перекладі Марти Тарнавської»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.
У серцевині тексту («хто і в своєму ув’язненні») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.
Фінал твору («це є вічність») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.
Теми: інтелектуальна лірика · філософія буття · доля на чужині · людська гідність