Сміх (в перекладі Марти Тарнавської)
Марта Тарнавська
Віслава Шимборска – Сміх
в перекладі Марти Тарнавської
Wis?awa Szymborska
?miech
(Dziewczynka, kt?r? by?am…)
Дівчинка, якою я була —
знаю її, очевидно.
В мене є кілька фотографій
з короткого її життя.
Відчуваю веселе співчуття
для пари віршиків.
Пам’ятаю кілька подій.
Але,
щоб той, хто зі мною тут,
засміявся й обняв мене,
згадую одну лиш історію:
любов дитячу
тієї малої негарної.
Розповідаю,
як кохалася у студентові,
тобто хотіла,
щоб він подивився на неї.
Розповідаю,
як вибігла йому назустріч
з перев’язкою на здоровій голові,
щоб, ох, хоч запитав,
що сталося.
Смішна мал?.
Звідки могла знати,
що навіть із розпачу — користь,
якщо щасливим випадком
живеш довше.
Дала б я їй на тістечко.
Дала б і на кіно.
Іди собі, не маю часу.
Адже бачиш,
що світло погашене.
Хіба розумієш,
що замкнені двері.
Не шарпай клямки —
той, хто засміявся,
хто мене обійняв,
це — не твій студент.
Найкраще, якби ти вернулася
туди, звідки прийшла.
Нічого я тобі не винна,
звичайна жінка,
яка знає тільки,
коли
зрадити чужий секрет.
Не дивись так на нас
тими своїми очима,
занадто відкритими,
як очі померлих.
***
Про вірш
Високомайстерний поетичний переклад світової класики українською мовою, що зберігає витончену психологічну глибину й парадоксальність оригіналу.
Історія
Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської (збірок «Життєпис» (1972) та «Хвилі й мости» (1977)). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.
Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.
Форма
Метрична структура: модерний тонічний вірш. Гнучкий змінний ритм із психологічними перебоями та смисловими акцентами.
Вільна строфічна будова, підпорядкована зміні емоційного стану. Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.
Як читати
Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («в перекладі Марти Тарнавської»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.
У серцевині тексту («Звідки могла знати») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.
Фінал твору («як очі померлих») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.
Теми: інтелектуальна лірика · комічне й сатиричне · інтимна лірика · філософія буття · доля на чужині