Від автора
Марта Тарнавська
Das ist die Sehnsucht: wohnen im Gewoge
Und keine Heimat haben in der Zeit.
Und das sind W?nsche: leise Dialoge
T?glicher Stunden mit der Ewigkeit.
Rainer Maria Rilke
Тихі розмови з вічністю включають поезії двох раніше виданих моїх книжок Хвалю ілюзію (1972) і Землетрус (1981), а також поезії друковані пізніше в періодиці. Є тут і кілька досі недрукованих віршів і поетичних перекладів. Всі тексти друкуються в новій редакції.
На цьому місці хочу відмітити, з подякою, критичну допомогу Михайла Москаленка і Ростислава Доценка: їхні критичні зауваження допомогли в остаточній редакції текстів, але всі недогляди, неправильні наголоси, непослідовності правопису і інші помилки залишаються виключною відповідальністю автора.
Короткі біо-бібліографічні дані про авторів і перекладачів, а також переклади чужомовних фраз і незрозумілих слів читач знайде в “Авторських примітках” при кінці книжки.
У передрукованих із періодики статтях Григорія Костюка і Ростислава Доценка уривки поезій цитуються за книжками Хвалю ілюзію (1972) і Землетрус (1981) і за текстами, друкованими в Сучасності і в Літературній Україні.
Хочу висловити свою глибоку вдячність Михайлові Москаленкові за передмову, написану спеціяльно для Тихих розмов з вічністю. Миколі Стратілатові дякую за мистецьке оформлення книжки, а синові Максимові Тарнавському за комп’ютерне макетування та іншу технічну допомогу.
Марта Тарнавська
Філядельфія, в січні 1999.
Про вірш
Філософська медитація про час, покликання жінки-мисткині та таїну людського серця. Поетеса гармонійно поєднує класичну культуру форми з модерним світовідчуттям.
Історія
Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської («Землетрус»). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.
Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.
Форма
Метрична структура: модерний тонічний вірш. Гнучкий змінний ритм із психологічними перебоями та смисловими акцентами.
Вільна строфічна будова, підпорядкована зміні емоційного стану. Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.
Як читати
Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («Das ist die Sehnsucht: wohnen im Gewoge»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.
У серцевині тексту («На цьому місці хочу відмітити, з подякою, критичну допомогу Михайла Москаленка і Ростислава Доценка: їхні критичні зауваження допомогли в остаточній редакції текстів, але всі недогляди, неправильні наголоси, непослідовності правопису і інші помилки залишаються виключною відповідальністю автора») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.
Фінал твору («Філядельфія, в січні 1999») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.
Теми: інтелектуальна лірика · філософія буття · людська гідність · правда життя