Я люблю всіх дівчат
Марта Тарнавська
Признаюся із жалем: я тікаю від проблем,
в мене слава лиха, я — мовляв — не жених…
Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони кричать,
щоб нарешті я вибрав з-поміж них.
Була в Канаді осінь — заманив мене ліс:
Надійка сниться й досі у сяйві жовтих кіс —
та Наталка чарівна — кожній княжні рівня —
моє серце зігріла в зимі.
Серед зелені трав, як настала весна,
Ніну я запізнав — ах, була весна!
Та запахло літом з піль і закоханих хміль
знов запаморочив розум мій.
Ах, друзі молоді, порадьте у біді:
як виректись любові, коли вона — мій лік?
Люблю дівчат усіх — це мій найбільший гріх —
надто пристрасний я чоловік.
1972
Про вірш
Філософська медитація про час, покликання жінки-мисткині та таїну людського серця. Поетеса гармонійно поєднує класичну культуру форми з модерним світовідчуттям.
Історія
Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської (збірок «Життєпис» (1972) та «Хвилі й мости» (1977)). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.
Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.
Форма
Метрична структура: трискладовий розмір (амфібрахій / анапест). Широкий елегійний розмір із глибоким диханням і хвилюванням строфи.
Катрени з гнучким римуванням, розраховані на виразну декламацію. Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.
Як читати
Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («Признаюся із жалем: я тікаю від проблем»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.
У серцевині тексту («Серед зелені трав, як настала весна») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.
Фінал твору («надто пристрасний я чоловік») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.
Теми: інтелектуальна лірика · комічне й сатиричне · інтимна лірика · елегійні роздуми · пейзажна лірика