Марина Цвєтаєва – “Знову тут вікно…”
в перекладі Марти Тарнавської
Марина Цветаева
Вот опять окно…
* * *
Знову тут вікно,
Що за ним не сплять.
Може, п’ють вино,
Може, так сидять.
Може, стиск руки
Вчить когось кохати.
Є вікно таке
В кожній, друже, хаті.
Зустрічей, розлук
Крик — вікно у ніч!
Ламп яскравий лук,
Чи мигтіння свіч…
Теж нема й мені
Спокою в утомі:
Світло у вікні
І в моєму домі.
Друже, помолися за безсонний дім
Із вікном ясним!
***
Високомайстерний поетичний переклад світової класики українською мовою, що зберігає витончену психологічну глибину й парадоксальність оригіналу.
Твір належить до доробку видатної діячки української діаспори в США Марти Тарнавської (збірок «Життєпис» (1972) та «Хвилі й мости» (1977)). Живучи у Філадельфії та працюючи бібліографом і правничим бібліотекарем, Тарнавська стала одним із найавторитетніших голосів українського інтелектуального зарубіжжя.
Її поезія тяжіє до європейської класичної строфіки, глибокої філософічності та психологічного аналізу, репрезентуючи високий культурний діалог між Україною та західним світом.
Метрична структура: модерний тонічний вірш. Гнучкий змінний ритм із психологічними перебоями та смисловими акцентами.
Вільна строфічна будова, підпорядкована зміні емоційного стану. Авторка майстерно вибудовує композиційну рівновагу, поєднуючи стриману елегійність із точним, карбувальним словом.
Поетичний рух розпочинається з інтелектуальної або психологічної фіксації думки («в перекладі Марти Тарнавської»), що задає строгий тон споглядальної зосередженості.
У серцевині тексту («В кожній, друже, хаті») розгортається внутрішній аналіз особистого досвіду, де тема вигнання чи пошуку сенсу перетворюється на універсальне екзистенційне питання.
Фінал твору («Із вікном ясним») приносить відчуття мудрої ясності та душевної гідності, доводячи силу пам’яті та творчості над плином забуття.
Теми: інтелектуальна лірика · інтимна лірика · людська гідність · правда життя