Шитовило-Мотовило

Олександр Виженко

Шитовило-Мотовило
Фіглю-Міглю розлюбило.
Полюбило чудни-сунди,
Чунди-сунди-ляпуни.

Чунди – полем гарцювати.
Сунди – зорі рахувати
Й наминати ляпуни.

– Шитовило-Мотовило! –
Фігля-Мігля голосила. –
Чунди-сунди розлюби.
Фіглю-Міглю, Фіглю-Міглю,
Знов візьми – і полюби!

Я ж бо Фігля, я ж бо Мігля;
Бейки-мейки – моя мрія.
Бейки – в піжмурки іграти,
Мейки – до полудня спати
Й наминати ляпуни.

Шитовило-Мотовило
Почуттів не розгубило,
Фіглю-Міглю,Фіглю-Міглю,
Знов взяло – і полюбило.
І тепер вони удвох
Полюбляють гирки-тьох.

Гирки – цапа дратувати,
Тьох – свинею верещати
Й наминати ляпуни!

Про вірш

«Шитовило-Мотовило» Олександр Виженко: Шитовило-Мотовило Фіглю-Міглю розлюбило.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («Шитовило-Мотовило Фіглю-Міглю розлюбило.»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · лірика · людська доля

Усі поети