Чорнотроп
Павло Мовчан
Здригнулася струна від променя тонкого,
зневажений від всіх сніг ще білів як міг,
і колесо дзвінке мережило дорогу,
якою вовни жмут в чотири лапи біг.
А-а-а… Світлість на лиці від дерева гінкого,
і мед на язиці від слова молодого.
Під чоботом зело пробилось ворушке,
щоб швидше я ступав, бо нині все швидке.
Кораблик рветься з рук, членується насіння,
загострена вода заломи обтина,
і в мур один стають, розламуючись, стіни,
щоб ім’я перейнять летюче, мов луна:
Ма-рі-я!
На довжину струни воно бринить прозоро,
і хмару прихиля до обрію біжку,
і кущиком трава збігає з косогору
уславити тебе, бо ти — вода в струмку.
Ма-рі-є-є…
Вже голос губить жар, а крила гублять пір’я,
і зір не осягне відлунених висот,
де літери горять нетліючим сузір’ям —
не прокричать мені, бо тиші повен рот.
І шепітно, мов пух, я здмухую імення,
хоч крику повен рот — його не проковтнуть;
О весно! Я прийняв твоє благословення,
коли через сніги проклав невірну путь.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Чорнотроп»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Чорнотроп» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1970-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Чорнотроп» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова