Дно великої біди
Павло Мовчан
Все глибше входить ліс зазубринами в воду,
і шелест листв’яний занурюється вглиб
ріки, де залягли важкі скарби на споді,
де схованку знайшли рухомі злитки риб.
Здери цю плівку дня, відкриються відбитки
вчорашні, незнайомі, забуті та плиткі,—
там тонучий вчеливсь руками в криги злитки,
а нерухомий ліс чорніє надовкіл…
Береза не подасть ні кореня, ні гілки,
а висмикне, сахаючись,
весь стовбур із води…
А час пливе, сплива… життя струмує мілко,
все глибша й глибша дно великої біди…
Навіщо бачить те, чого давно немає,
і воду ворушить, і приспане ятрить…
Потульну течію упоперек розкраяв,—
з веселого весла збіга червона нить…
Немовби там на дні не згасло ще багаття,
яке колись палив приречений втікач,
і нурився вогонь у крижане латаття,
і голос подавав небесний покликач.
Ти його чуєш?.. Так… Він з берега чужого
гукає, та йому відлуння ще нема…
І пилка лісу плин пиляє довго-довго…
Мовчить важка вода… Німує Колима…
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Дно великої біди»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Дно великої біди» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Дно великої біди» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова