Контрасти
Павло Мовчан
Тут Бог пройшов на білому біліше…
Так ніби дмухав, а не йшов поволі…
І бачення було у нього інше:
широке, кругове, по видноколі…
а я слідком… провалювавсь по шию,
І об карлюччя погляд дер на клоччя.
снувалися сніжини мурашині,
і сажа плямувала непороччя…
Сліди з-під ніг низалися обруччям,
стискався зір обіддям, що дзвеніло…
З-під снігу дріт виборсувавсь колючий
і упікався реп’яшисто в тіло…
І глибшав шлях, вирівнювались руки,
біль випромінювавсь крізь персні п’ятипало…
Які міцні зі світом ще сполуки…
Які ж глибокі у житті провали…
Не вирвуся з полону снігового, —
підсаджую угору погляд криком;
— Хто відлучив єство моє від Бога?
І загубив у просторі великім?
Мій Господи. І я був невагомим…
Душа ж — безоболончаста, летюча…
тепер все глибше нуриться у втому,
бо присмоктавсь до тіла дріт колючий…
Звільни її, бо не роздмухать сажі,
що крила, нача листя, притрусила…
Снується чорно мурашина пряжа,
що вже й очей заплющити несила…
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Контрасти»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Контрасти» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Контрасти» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова