Краплина
Павло Мовчан
Краплино медова високого цвіту,
у дзеркалі літа тебе запримітив.
Очей не зведу, і мій зір вогкуватий
занурений глибоко в синь непочату.
Ой квітко, хоч раз нахилися до мене
із сутінків довгих, з туманів зелених.
В марнотах зусилля назустріч ступити
спромігся до себе лиш тінь прихилити.
Між нами не простір, а прірва-німиця,
повітря розріджене рідить зіниці,
та ти прибуваєш водою з криниці,
до губ підступаєш, до серця, до горла
то світом священним, то полум’ям чорним.
А дні, що прибудуть, урвані краями,
розсунуть провалля ще ширше між нами.
Між пам’яттю, слухом, та тільки не зором,
що з дна забуття джерелує угору.
І прагну іменням твоїм возз’єднати
розірваний спогад і простір щербатий.
Тому і силкуюсь гукнути: — Надіє! —
Проте між губами остудою віє.
І висотавсь голос шовковий із рота,
і я видихаю глибоку скорботу…
Та подихи — знаю — ніким не почуті.
І нуриться погляд ще глибше у сутінь,
у дзеркало бите, в тумани схололі,
де ти засвітилась кристаликом солі.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Краплина»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Краплина» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1990-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Краплина» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова