Лічба
Павло Мовчан
Многовмістима ця лічба
все зрахувала: дати, роки
і розіклала на губах
минувшину на «доти» й «доки».
Розкинеш руки — ось який
цей світ, цей простір, ця хвилина,
і рветься, рветься край руки
невпинноткана павутина.
На лікоть змірять, на ступінь,
на власний зріст, на власний голос
і розтягнуть тягучу тінь —
на всю довжінь — тонку, як волос.
Так мало, мало нам обом
чаїно-білого, святого,
ти зозулястим рукавом
махнеш, здмухнеш шляхи-дороги…
Нема ні міри, ні лічби,
а є блакить, опуклі звуки,
і є кульбаби для сівби —
мечи, мечи гарячі руки!
Ми без початків, без кінця
були одвічно неділимі,
і наші зрощені серця,
мов краплі злиті, — всевмістимі.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Лічба»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Лічба» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1980-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Лічба» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова