Моє вікно
Павло Мовчан
Моє вікно. Перекреслене рамами.
Обплетене вітами яблунь,
обліплене листям.
Воно
з шматками блакиті
склом облите.
На ньому, мов шаблі,
танцюють блискавки дзвінколезі.
Йому належить
через квадрати
світло цідити в кімнату,
вихлюпувать з сірих стін
все темне на вулицю.
Моє вікно — то кін,
де я роль головну виконую.
Я часто бачу, як воно плаче
і журиться.
Коли я спочиваю,
воно блукає
сонними вулицями,
освітлене лампою,
обліплене листям,
воно витягує з нічної твані
зірчасте намисто,
дукачем — місяць ранній
і висипає в жменю моїй коханій.
А на світанні,
стомлене і веселе,
воно приносить мені сонце багряне,
кладе на обличчя,
мої очі лоскоче й шепоче:
— А вже нерано.—
Моє вікно віда
про мої радощі і біди.
Я до нього тулю чоло
і зір бентежний.
Моє вікно склом обмежене,
проте не завішене шторами.
Моє вікно — то моя душа прозора.
Люди, загляньте
в моє вікно!
***
Про вірш
Метафізичний роздум про таємницю слова («Моє вікно»): мова як генетичний код нації, творче горіння духу та протистояння ентропії забуття.
Історія
Твір «Моє вікно» створений Павлом Мовчаном (1970-ті рік) у період активної боротьби за збереження й державне утвердження української мови (як багаторічного голови Всеукраїнського товариства «Просвіта»).
Для Мовчана рідне слово — це священна духовна субстанція, яка формує національну душу й утримує український материк від розчинення в чужорідних впливах.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
Слово у вірші постає животворним світлом («вікном у вічність»), що пробиває морок історичних трагедій і дарує надію на духовне прозріння.
Поет усвідомлює місію митця як провідника вищих смислів, покликаного очищати мовні джерела від фальші та байдужості.
Поезія звучить як пристрасний заклик берегти рідну культуру як найдорожчу заповічену предками святиню.
Теми: павло мовчан · таємниця слова · захист мови · просвіта · метафізика духу · національна ідентичність