Рішучість
Павло Мовчан
Довгі крила — з очерету —
розгортаються до лету:
птах, що імені не має,
із покою вилітає.
Я візьму до рук стрілу,
колись роблену з лозини,
покладу її на лук —
доганяй швидку пташину.
У прошиту в шибці дучку
я угледжу, що за страх:
на засушену колючку
наколовся жовтий птах.
І синенька цівка крові,
наче заполоч, цвіте,
а обабіч віть тернова
щось вибренькує на те.
Певно, птах отой крилатий
звався спокоєм. Так… так…
Бо від чого тихо в хаті
і солодке все на смак?
Обернись до віддзеркалень
в стінах, білених вапном:
вказівний уткнеться палець
в цвіль, що виросла — давно?
Значить, затишок в господі,
позачасся — сохнеш й ти!
Виступає цвіль зісподу…
Швидше і себе протни!
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Рішучість»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Рішучість» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1970-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Рішучість» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова