Роздвоєння стебла
Павло Мовчан
Мов соком рослина, я повен тобою,
іменням твоїм запечатано губи,
та зайва сльоза переломить надвоє,
бо надмір тебе — неминуча погуба…
Ні дням, ні словам я твоїм неспівмірен,
зоставсь навіть усміх за межами тіла,
так ніби із рук твоїх випав допіру:
бо слідом ступаю непевно й невміло…
Торкнувшись порога, кажу йому:
«Здрастуй!»
В розсохлім повітрі нашукую шпарку.
Вгинаєш ти стегнами сутінь хвилясту,
і світло у зір мій вганяється жарко.
З рамок вечірніх виходить повільно
у перспективу місто блакитне:
мчить тебе поїзд на конях весільних,
крепом уся ти міцно сповита.
—О наповіщо, — дмухаю в розщіп, —
перекидать було сонячне небо? —
Та закипіли копита на площі…
стрічка, мов нічка, в’ється вкруг тебе…
Світлом розтятий, світлом щілястим,
я покликаю ім’я половинне.
Мчать воронії крізь мене гривасто,
в безвість проносять тебе безупинно.
Руки зведу, щоб стулити долоні:
ліва зігнулась, права ж не слуха,
і замість серця коники-коні,
все даленіючи, стукають глухо…
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Роздвоєння стебла»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Роздвоєння стебла» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Роздвоєння стебла» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова