Спростування

Павло Мовчан

Немов відкривсь очам назустріч лет метелика
протяжна радість затяглась рубцем
плівка повітряна відшарувалась геть
і засвербіла роговиця: летючий хрест
зір розпанахує
та болем вже не відлунює душа
а запах крові серця не ятрить
намотується тіло не твоє на траки
ще не в твою груднину рушничне око зазирає
о-литво-по-топ-тана
печальна хмара оббілована до кровотечі
на спадсонці свідчить про омегу
і впилюється щелепастий дзвін
на спростування смерті:
безглузде все безглузде… де… де… де…

***

Про вірш

Філософська лірика Павла Мовчана «Спростування»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.

Історія

Вірш «Спростування» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.

Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.

Форма

Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.

Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.

Як читати

У вірші «Спростування» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.

Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.

Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.

Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова

Усі поети