Травневий сніг
Павло Мовчан
І потягло дощем зі снігом впереміш;
плющить лискучий шлях, мов вивернув леміш
широку борозну — через усе село,
і в неї каламуті натекло…
Пробовтавсь віз, сівалка пропливла —
бруківку стерту затягла смола.
І, стріпуючи з крил травневий мокрий сніг,
крук поривався в лет, але злетіть не міг…
Він глянув з докором виразно у мій бік —
ну що, мовляв, занапастили вік,
вергаєте у небо кораблі
і утворили пекло на землі…
Сніг в наших гніздах заплідки холодить…
Що в небі сієте, та й на землі вам родить…
І я зірвавсь на крик:
— Геть, проклята напасть! —
Та замість нього в небо газета піднялась —
важка вона, набрякла, летіла кособоко,
і скрапували з неї всі заклики розмоклі,
першотравневий в небо підносився парад,
і затягав весь простір брудневий снігопад…
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Травневий сніг»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Травневий сніг» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Травневий сніг» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова