В степу
Павло Мовчан
По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння,
і коршак у пошуках суші заточує лет,
розмотана нитка сотається в небо від тіні,
та слово благальне на кілька віків заліта наперед.
Крізь дошки розсохлі щілястий пирій протікає,
і чвирка крізь пальці драглиста зелена трава,
і степ розіллявсь — скільки око сягає,
хитається снасть, і вітер гуде в рукавах.
Перепел випливе, виринуть роги сугачі,
і обрій прозорий то зрине, то раптом впаде.
І хмара зависла, кружляє на сонці ледачо,
і мливо струмує з-під неї донизу руде.
Байдуже душі, щоб пливти їй і тільки,
її не бентежить полин чи ядушний чебрець.
І враз стрепенеться, коли захлинеться сопілка,
і ти прошепочеш: «Коли вже там мандрам кінець?»
Але тебе носить — куди і чому? — по рівнині,
а знуджений погляд пристати не може ніде,
хіба що спіткнувшись на всохлій пливучій зелині,
на метр і не більше зароджений ляк відведе,
і вгледить курган, і бабу примарну на ньому,
що міцно руками стиска скам’янілий живіт,
бо знає вона: о, як тяжко в оцьому огромі
являти життя, щоб згодом пливти через світ.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «В степу»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «В степу» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1980-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «В степу» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова