В стручкові гороху
Павло Мовчан
І занімів, немов прозрів нарешті,
наваживсь зазирнути у прийдешнє,
де все хистке, непевне,
як вві сні:
моє життя було чужим мені,
бо я на мить побачив старість власну,
здригнувшися, зістаривсь передчасно…
Чого злякався і чого тремтів:
ти ж і в минулому, в майбутньому житті?
Ну, немічний, знесилений, ну, хворий…
Та хто тобі рідніший з двох, которий?
Оцей, який живе брехнею й сподіванням,
чи той, що лиш одне не розв’язав питання:
навіщо і подосі живе на світі він?..
А за вікном дощі,
дощі — з усіх сторін,
а ти ж, наче в стручку єдина горошина,
затиснутий до часу, обмежений лушпинням,
яке на мить розтиснуть спромігся ти сьогодні…
Чому кортить заглянуть у завтрашню безодню?
І розгадати долю, і розпізнать майбутнє,
яке в тобі незримо та повсякчас присутнє?
Тому ти і гукаєш: — О зглянься, аве отче! —
Бо зазирати глибше твоя душа не хоче…
І зір мені вернувся усталений, буденний:
минуле вже незриме, а завтрашнє ще темне…
І видно дощ у вікнах, вологе злиплось листя;
мені ж в стручку оселі і затишно, і чисто.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «В стручкові гороху»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «В стручкові гороху» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «В стручкові гороху» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова