Весняне сонце
Павло Мовчан
Тепер навіщо, сонце, ніжності?
Немов й не ти мене ізрадило.
Відчутні весняні розбіжності,
сумні твої денні оглядини…
Смолисті пальці позлипалися,
волосся круто пересолене,
п’явки очей порозповзалися —
вже не зв’язати їх і колесом…
Неначе суччя з тіла випало —
струмує холод усередину,
на вітрі голосно поскрипую,
покреслений уздовжньо крейдою…
Тепер ведеш по зморшках променем,
губ тріщину мечем розщеплюєш,
щоб висвітлить єство гріховнеє
і виповнити тіло теплістю.
Та в нього, мов залізо, врізалось
щось незнайоме та обтяжливе,
і твої ласки вже припізнені,
я ж бо відсутнім часом вражений…
В кулястій пам’яті ні спогаду
про холод й снігову налицину.
І два відбитки вже не сходяться:
відсутнє давнє, а це — вицвіло.
Але свідомість із проміжності
площин вихитується п’явкою,
щоб присмоктатися до ніжності
твоєї, сонце, мов до пакола.
Ой, сонце, ти усіх ошукуєш,
бо світлі дні стають оманами,
теплом усякнувши, ти з муками
виходиш з тіла — кров’ю й ранами.
***
Про вірш
Метафізичний роздум про таємницю слова («Весняне сонце»): мова як генетичний код нації, творче горіння духу та протистояння ентропії забуття.
Історія
Твір «Весняне сонце» створений Павлом Мовчаном (1990-ті рік) у період активної боротьби за збереження й державне утвердження української мови (як багаторічного голови Всеукраїнського товариства «Просвіта»).
Для Мовчана рідне слово — це священна духовна субстанція, яка формує національну душу й утримує український материк від розчинення в чужорідних впливах.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
Слово у вірші постає животворним світлом («вікном у вічність»), що пробиває морок історичних трагедій і дарує надію на духовне прозріння.
Поет усвідомлює місію митця як провідника вищих смислів, покликаного очищати мовні джерела від фальші та байдужості.
Поезія звучить як пристрасний заклик берегти рідну культуру як найдорожчу заповічену предками святиню.
Теми: павло мовчан · таємниця слова · захист мови · просвіта · метафізика духу · національна ідентичність