Втілення болю
Павло Мовчан
В подорожню вічність, куди думка лине,
але назад ніколи не верта,
перетікають тільки порожнини
і зостається праху вагота…
Горщок розсипавсь, та ідея форми
висить в повітрі, виповнена вщерть
безвічним змістом… і кругліють жорна,
готові розмолоти час на смерть.
Каганчик з гільзи, полотняна торба
і ложка захалявна, погрібна,
щоб коливо по смертних плюндрах сьорбать…
Та нижче всього зависа труна…
Висять ідеї, аби стати збіжжям,
щоб втілитись життям в речовину,
але гуляють протяги навстіжні,
підносять прах земний в височину…
І вихорів стовпи, і хмари чорні
з плодючих нив, з розораних ґрунтів
перетікають у небесні форми,
та тільки прах людський осиротів:
кружляє в небі — душу не знаходить,
що розчинилась в світі, наче сіль…
І в муках родових вмира природа,
в бездушну форму втілюючи біль.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Втілення болю»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Втілення болю» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (2000-ні рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Втілення болю» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова