Згортання
Павло Мовчан
У царстві спокою вивершувався світ
і птичі голоси виблискують черлено.
Лелеки молоді, почавши свій політ,
спалахують крильми і схлипують блаженно.
У промені життя струмує голос твій:
— Вертайтеся назад, минулі дні і птахи! —
Загострюється клин, зника у висоті
і зваблює тебе пірнути в небо з даху.
Не важиться нога цю землю відштовхнуть,
не важиться рука і крокви відпустити.
Хоч з обрію зліта стрілою гостра путь,
і перед злетом кінь підняв важкі копита.
Сьогодні стиснувсь час пружиною в зерні,
земля на корінцях міцніше запеклася,
і квасолини струк так посміхнувсь мені,
немовби розгадав всі таємниці часу.
І погляд повернувсь, загострений назад, —
у глибині очей опуклились мачини…
І хочеш ти сказать: — Вже скоро листопад…—
Та в горлі всі слова, мов стиснуті пружини.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Згортання»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Згортання» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1990-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Згортання» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова