Зір
Павло Мовчан
(З циклу «Відлуння війни»)
Зір не привласнює — голубить,
зір випромінює тепло,
і, багатіючи від згуби,
не ділить на добро та зло
ні обширів земних, ні неба,
вбираючи лиш те у себе,
що навіть світ переросло:
батьків обличчя, день розлуки,
пожежу, шибениці тінь,
в горшку общипаного крука,
прибиті руки на хресті.
Та ширше зору, вище горя
був промінь, що тебе будив…
Стільник вікна, і мед прозорий,
і ти, безсмертно-молодий…
І поглядала семиоко
сопілка на твої вуста,
і в тебе входила щокроку
не довжина, а висота!
І били в ключ джерела зору,
щоб все навколо напоїть
любов’ю, поглядом прозорим
і зм’якшить фарби лихоліть.
Але чим далі, тим густішим
ставав і погляд, і сам світ:
імення ті ж — обличчя інші,
замість шибок — синіє лід.
Ой очі відведи скоріш:
бо випливає тінь хрестата
з очей і зашморг зір стиска,
і крук общипаний дзьобатий
картаво каркає з горшка…
Заплющу очі, щоб не бачить,
як в стрісі розцвіта вогонь,
як краплі капають гарячі
з обох прохромлених долонь.
***
Про вірш
Філософська лірика Павла Мовчана «Зір»: проникливе осмислення буття, краса рідного краю та пошук духовної рівноваги у мінливому світі.
Історія
Вірш «Зір» належить до багатого поетичного доробку Павла Мовчана (1990-ті рік), позначеного Шевченківською премією та високим визнанням українського читача.
Творчість автора є синтезом класичної традиції українського шістдесятництва та новітніх неомодерністських пошуків екзистенційної істини.
Форма
Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.
Прикметною ознакою є густий алітераційний звукопис, неочікувані метафоричні асоціації та напружений внутрішній рух ліричної думки.
Як читати
У вірші «Зір» автор будує вишукану метафоричну картину, де кожна деталь навколишнього світу відлунює у внутрішніх порухах душі.
Поетична інтонація сповнена мудрої стриманості, драматизму та щирої віри у незнищенність духовних першооснов українського життя.
Твір вражає звуковою вивіреністю та естетичною досконалістю, засвідчуючи самобутнє місце поета в сучасній класиці.
Теми: павло мовчан · філософська лірика · внутрішній світ · буття і час · українська класика · краса слова