На стрімчастих скелях

Павло Тичина

На стрімчастих скелях,
Де орли та хмари,
Над могутнім морем,
В осяйній блакиті —
Гей,
Там
Розцвітали грози!
Розцвітали грози…

Із долин до неба
Простяглися руки:
О, позичте, грози,
Зливної блакиті! —
Враз
Вниз
Впали краплі крові!
Впали краплі крові…

На ланах, на травах,
На срібно-зелених,
У житах злотистих,
Стрункоколоскових —
Гей,
Там,
Там шуміли шуми!
Там шуміли шуми…

Хтось горів світанно,
Коліноприклонно:
Дай нам, земле, шуму,
Шуму — божевілля!
Ніч.
Плач.
Смерть шумить косою!
Смерть шумить косою…

Про вірш

«На стрімчастих скелях» Павло Тичина: На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті — Гей, Там…

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над…»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: війна · смерть і пам'ять · лірика

Усі поети