Зоставайся, ніч настала

Павло Тичина

— Зоставайся, ніч настала,
Все в тумані-молоці. —
Спать мене поклала Тала
На дівочій руці.

Щось питає, обіймає
Чисте, біле, молоде…
І світає й не світає,
Тільки ранок не йде.

Ой ти ранку, любий сонку,
Треті півні голосні!
Взяв дівчину беззаконку
На двадцятій весні.

Встала Тала в білій льолі:
— Ну, приходь же, жду вночі, —
За вікном шумлять тополі,
Журавлині ключі…

Про вірш

«Зоставайся, ніч настала» Павло Тичина: — Зоставайся, ніч настала, Все в тумані-молоці.

Форма

Короткий ліричний текст: думка вміщається в кілька жестів і не розгалужується в сюжет.

Як читати

Ключ — перший образ («— Зоставайся, ніч настала, Все в тумані-молоці.»): від нього розкручується решта вірша.

Теми: кохання · пори року · лірика

Усі поети