Передмова
«Всё русскому мечу подвластно»
О. Пушкін.
“Кавказский пленник”
«Россия — государство не торговое и не земледельческое,
а военное, и призвание его быть грозою света».
Микола I
Війна Росії проти Чечні розкрила перед світом до найпотаємніших глибин суть московської імперської ідеї. Отже, в ім’я цілісності наддержави, будованої протягом століть царями та зміцнюваної генсеками на крові підкорених народів, можна — вважають нинішні кремлівські лідери — знищити неслухняну чеченську націю, якій, бачте, заманулося стати впорівень із своїми державними сусідами. Московські “кравці” добряче набили руку на перекроюванні чужих земель і набули віртуозної вправності приписувати свій аґресивний націоналізм тим, хто прагне для свого народу такої ж національної свободи, яку мають росіяни. На щастя, є чесні люди і серед росіян, але, скажемо правду, їх надто мало на великий народ, що дав світові багатьох ґеніїв, але ніяк не спроможеться вийти з-під влади шовіністів і диктаторів.
Війна Росії проти Чечні явила світові не тільки байдужість обивателів, а й лицемірність великих політиків. Ніхто із всемогутніх володарів не підніс свого голосу на захист чеченської нації. Отже, незважаючи на часткових розвал “імперії зла”, світ так і не зробив вирішального кроку — в напрямі до вселюдської справедливості. Фашизм гітлерівського зразка живе і діє там, де російські шовіністи намагаються реалізувати на завойованих і чужих територіях гасло: “Ein Folk, ein Reich, ein Fuhrer!”
Рядки цієї книжечки — це біль мого сумління, рана мого серця; це — само запитання: чи така вже благородна Європа і чи така вже справжня наша свобода, коли на наших очах коїться цей кривавий злочин, а ми вдаємо, що не бачимо й не чуємо нічого? Це — там само поклін чеченському народові, який зірвав маску з імперської Москви, показав людству її звірячий оскал і героїчною боротьбою заклав міцні фундаменти своєї самостійної держави.
11.05.1995 р.