Таємниця твого обличчя

Дмитро Павличко

“Живу, як той гірський потік…” “Моя любове, ти як Бог…” “Був день, коли ніхто не плаче…” “Де ждав я тебе, як свята…” “Не бійся сивини моєї…” “Ми вийдем з тобою на листя опале…” “Зніми мені легенькою рукою…” “Зеленим вогнем береза…” “Це неправда, що ми помрем!…” “Зачах, згорів я до основ…” “Найдовша з усіх доріг…” “Коли до тебе прилечу…” “Я бачив тебе сьогодні…” “Дзвенить у зорах небо чисте…” “Ти спиш, і на твоїм обличчі…” “Мжичка тремтить, як мембрана…” “Буває така розмова…” “Ти – як дощ. А я – мов явір…” “Не пригадуй, що було! Не треба…” “В моїх повіках напівсонних…” “Горить суницями поляна…” “Твоя душа звіздаста і смаглява…” “Щось у мені тремтить…” “Червоні яблука в кімнатах…” “Я пригадав собі один стіжок у горах…” “Мріє, наче сніг здалека…” “Дівчино, дівчино, де твої крильця…” “Радуйся, дівчино, разом зі мною…” “Вночі ти входила в море…” “Скинь одежу свою…” “Біла черешня в небі…” “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” “Дівочих непорочних ліній…” “Так гарно ти снилась мені…” “При стрічі мене поклич…” “Твоя протилежність – пісок…” “Перегорів я й перетлів…” “Були ми в натовні. Не знаю, як це сталось…” “Коли мені не допоможуть вірші…” “Я буду на світі…” “Ще днів моїх багато за горою…” “Так, ти одна, моя любове…” “Біжить під зливою лошиця…” “Ти пахнеш, як листя весняне…” “Море з моря ткалось гладко…” “Дівчино моя мила…” “Ніч була ясна, я стежками біг…” “Та мить, яка надходить після болю…” “Я стужився мила, за тобою…” “Не знаю, хто мене зробив орлом…” “За вивіркою золотою…” “Моє дівча, не вір…” “Що я для тебе маю?…” “Напав я на тебе раптом…” “Ми різко зійшлися в танці…” “Акації. Бджолині дзвони…” “Повітря нічне до рання…” “Відходив поїзд. У вікні…” “Стояли ми на темній оболоні…” “Сріблиться дощ в тоненькому тумані…” “Розплелись, розсипались, розпалились…” “Не раз мені здається…” “На трибуні ти говорила…” “Я пригорнувсь до тебе…” “Ти оживаєш у мені…” “Твого погляду вітер…” “Я прилітав до тебе…” “Між нами завжди той повинен бути…” “Цього не видно з найвищої вежі…” “Ти навчаєш ходить легкома…” “У хмарах бозу, що висить, як грона…” “Стерня, наче сніг, біліла…” “Твоїх долонь сяйлива лодь…” “Сонце намальоване циноброю…” “Пахне хлібом трава…” “Як почну сповідатися…” “Все не те, коли нема любові…” “Наша любов…” “Я – зернятко, а ти – зоря осіння…” “На цій землі жили ми споконвік…” “Твоя краса, як усміх сатани…” “Ніч осяяна цвітом яблуні…” “Над нашим вітом і під нашим світом…” “Посеред ночі дощ пішов…” “Заснути так бодай на волосок…” “Якби могла прийти до мене цеї миті…”

Про вірш

Пристрасна й водночас шляхетна інтимна сповідь про всепоглинаюче кохання, душевну чистоту та радість злиття закоханих сердець.

Історія

Твір створено видатним українським поетом, перекладачем і громадським діячем Дмитром Павличком (збірок «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973) або «Таємниця твого обличчя» (1974)). Будучи однією з центральних постатей українського шістдесятництва та подальшого відродження незалежності, Павличко поєднав громадянську мужність із найтоншим ліризмом.

Його поезія стала хрестоматійною для багатьох поколінь читачів, а створені на його вірші пісні (зокрема шедевр «Два кольори») увійшли до генетичного коду сучасної української нації.

Форма

Вірш звучить у формі: пружний чотиристопний ямб. Карбований, енергійний чотиристопний ямб із чітким ритмічним малюнком.

Стрункі чотиривірші з перехресним римуванням (абаб). Павличко віртуозно володіє строгими класичними формами (сонет, рубаї, пісенна строфа), надаючи їм пристрасної емоційної напруги.

Як читати

Вірш відкривається яскравим образом або емоційним зверненням («Живу, як той гірський потік»), що миттєво підкорює щирістю та внутрішнім вогнем почуття.

У кульмінації («Ти пахнеш, як листя весняне») стикаються дві стихії — драматична напруга боротьби чи розлуки та нездоланна жага гармонії й любові, що тримає світ.

Завершальні рядки («Якби могла прийти до мене цеї миті») звучать з карбованою афористичною силою, карбуючи в серці читача високий моральний ідеалізм автора.

Теми: громадянська лірика · комічне й сатиричне · інтимна лірика · рідна мова і земля · пейзажна лірика

Усі поети