За нас
Дмитро Павличко
За нас, оспалих і німих,
За нас, навиклих до кормиг,
За нас, розсварених нікчем,
За нас, шматованих бичем,
За нас, повсталих із труни,
За нас, тремких, як біль струни,
За нас, тружденних, як бджола,
За нас, вже спалених дотла,
За нас, не тямлячих путі,
Чечня вмирає на хресті.
За нашу мрію майову,
За мову, ще напівживу,
Та вже подібну до води,
Що березневі рве льоди,
За наш державницький ланцюг,
За сльози покаянь і скрух,
Що обертають нас в людей,
Та за спасіння всіх смертей,
Що сяють в темному житті,
Чечня вмирає на хресті.
За ваші дзвони, пане Рим,
За ваші гордощі й нестрим,
За вежі Праги й Карлів міст,
За богоносний благовіст,
За вас, Венеціє хмільна,
Собори Кельна, Відня, Брна,
За Мони Лізи дивовиж,
За ґеній ваш, месье Париж,
За ваші вольності святі
Чечня вмирає на хресті.
За вас, панове і пані,
За ваші гульбища страмні,
За ваші вілли в сяйві Альп,
За ваш неоціненний скальп,
За твань звабливих ваших душ,
За ваш печальний Мулен-Руж,
За ваш нумізматичний дар,
За європейський ваш базар,
За ваші банки золоті
Чечня вмирає на хресті.
Голгофа людськості — Кавказ;
Там розп’яли Чечню за нас.
По всій землі чеченська кров
Горить у вітражах церков,
Та смерті для того нема,
Хто визволяється з ярма!
Чечня воскресне, але ми
Погинем од ганьби й страми,
Бо, мавши волю і могуть,
Мовчали — аж її розпнуть!
***
Про вірш
Полум’яний патріотичний вірш про синівську вірність рідній землі, відповідальність за долю України та боротьбу за національну гідність.
Історія
Твір створено видатним українським поетом, перекладачем і громадським діячем Дмитром Павличком (збірок «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973) або «Таємниця твого обличчя» (1974)). Будучи однією з центральних постатей українського шістдесятництва та подальшого відродження незалежності, Павличко поєднав громадянську мужність із найтоншим ліризмом.
Його поезія стала хрестоматійною для багатьох поколінь читачів, а створені на його вірші пісні (зокрема шедевр «Два кольори») увійшли до генетичного коду сучасної української нації.
Форма
Вірш звучить у формі: пружний чотиристопний ямб. Карбований, енергійний чотиристопний ямб із чітким ритмічним малюнком.
Стрункі чотиривірші з перехресним римуванням (абаб). Павличко віртуозно володіє строгими класичними формами (сонет, рубаї, пісенна строфа), надаючи їм пристрасної емоційної напруги.
Як читати
Вірш відкривається яскравим образом або емоційним зверненням («За нас, оспалих і німих»), що миттєво підкорює щирістю та внутрішнім вогнем почуття.
У кульмінації («Собори Кельна, Відня, Брна») стикаються дві стихії — драматична напруга боротьби чи розлуки та нездоланна жага гармонії й любові, що тримає світ.
Завершальні рядки («Мовчали — аж її розпнуть») звучать з карбованою афористичною силою, карбуючи в серці читача високий моральний ідеалізм автора.
Теми: громадянська лірика · комічне й сатиричне · рідна мова і земля · елегійні роздуми · пейзажна лірика