Дмитро Павличко – “ЗА НАС” (1995)
Передмова Чечня Бранка То внутрішня справа Росії Джохар Дудаєв На могилі Овлура Дудаєва Овлур живий! Із Чечні приходять домовини Вердикт Тримайся, Джохаре! За нас На безголов’я Молитва Співчуття Свято Збуди Пісня про Гудермес На руїні Звільнення заручників Бамут Імперія Прометей Вулиця Джохара Дудаєва у Львові Шапка Яндарбієва Толерантні вуха На олімпійськім стадіоні
Полум’яний патріотичний вірш про синівську вірність рідній землі, відповідальність за долю України та боротьбу за національну гідність.
Твір створено видатним українським поетом, перекладачем і громадським діячем Дмитром Павличком (збірок «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973) або «Таємниця твого обличчя» (1974)). Будучи однією з центральних постатей українського шістдесятництва та подальшого відродження незалежності, Павличко поєднав громадянську мужність із найтоншим ліризмом.
Його поезія стала хрестоматійною для багатьох поколінь читачів, а створені на його вірші пісні (зокрема шедевр «Два кольори») увійшли до генетичного коду сучасної української нації.
Вірш звучить у формі: модерний тонічний вірш. Гнучкий змінний ритм із психологічними перебоями та смисловими акцентами.
Вільна строфічна будова, підпорядкована зміні емоційного стану. Павличко віртуозно володіє строгими класичними формами (сонет, рубаї, пісенна строфа), надаючи їм пристрасної емоційної напруги.
Вірш відкривається яскравим образом або емоційним зверненням («Передмова»), що миттєво підкорює щирістю та внутрішнім вогнем почуття.
У кульмінації («На безголов’я») стикаються дві стихії — драматична напруга боротьби чи розлуки та нездоланна жага гармонії й любові, що тримає світ.
Завершальні рядки («На олімпійськім стадіоні») звучать з карбованою афористичною силою, карбуючи в серці читача високий моральний ідеалізм автора.
Теми: громадянська лірика · рідна мова і земля · людська гідність · правда життя