Загадки

Марійка Підгірянка

Марійка Підгірянка

ЗАГАДКИ

***

Коли можна воду в решеті носити?
(Коли замерзне)

***

Два брати втікають,
А два доганяють.
(Колеса)

***

Ой не дерево воно.
А листочків там повно.
Всі листочки біленькі,
По них рядки чорненькі.
В тих рядочках казочки.
Одгадайте, діточки!
(Книжка)

* * *

Має зуби залізні
Гризе дерево різне
Гризе, ріже з усіх сил
Аж під нею сипле пил
(Пила)

* * *

Без дров, без огня,
А світить і гріє щодня
(Сонце)

* * *

Що то є за гість:
Ніжок має шість
Аж чотири крильця має
По квітках собі літає
Ні бджола, ні джмелик
Зветься він …
(Метелик)

* * *

Школяре, школяре, я твоя подруга.
Кращого ніколи не знайдеш ти друга.

Марійка Підгірянка — При дорозі Марійка Підгірянка — Вірші для малят про звірят Марійка Підгірянка — Осінні дні Ще 45 творів → Біографія Марійки Підгірянки

Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,
Я тебе навчаю та ще й забавляю.
(Книга)

* * *

​Гострі кігті має –
В подушки ховає.
Вилазить все на плотик,
А зоветься ... .
(Котик)

* * *

Чистенькі віконця сміються до сонця.
Діточки довкола. Наша люба...
(Школа)

* * *

Дві сестрички,
Дві близнючки,
Скорі на бігу.
Хто їх має,
Той сідає –
Їде по снігу.
(Санчата)

* * *

Звірята рогаті,
Та ще й бородаті,
Ходять пастись в лози.
Хто? Вгадайте!...
(Кози)

***

З неба до землі сягає,
В траву ся ховає.
(Дощ)

***

Біленька перина
Земленьку вкрила.
(Сніг)

***

Без дров, без огня,
А світить і гріє щодня
(Сонце)

***

Що то є за гість:
Ніжок має шість
Аж чотири крильця має
По квітках собі літає
Ні бджола, ні джмелик
Зветься він... .
(Метелик)

***

Залізна дорога,
Коник паровий.
Відгадайте,діти,
Хто це є такий?
(Залізниця і паровоз)

***

Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться?
(Сніг)

***

Летить птах
В небесах.
Бензину нап'ється,
Світами женеться —
Скоро так,
Гучно так,
А зоветься ... .

(Літак)

***

Коли напасеться,
В коморі знайдеться
Молока коновка.
А хто дасть?
(Корівка )

***

Поночі літає.
У деннь засинає.
Кругла голова,
Зоветься... .
(Сова)

***

Сидять у коробці.
У купочці хлопці.
Хто хоче світити-
Готові служти.
Не беріте, діти,
Їх на забавки,
Бо можна згоріти.
Що це?
(Сірники)

***

Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок.
Скорий побігайчик,
А зоветься ... .
(Зайчик )

***

І мала,і кучерява,
І тихенька, і ласкава.
Песик її стереже,
Баба доїть і стриже.
Має брата баранця,
Називається _____ .
(Вівця )

***

Малесенька хатка,
А в ній — коліщатка.
(Годинник)

***

То чорна, то сива
По небі ходила,
Набив її вітер —
Сльози розпустила.
(Хмара і дощ )

***

Як звинеться у клубок
Ні голівки, ні лапок.
На нім повно колючок,
Він зоветься ... .
(Їжачок )

***

У гаю Петрусь гукає —
Хтось йому відповідає.
Якась мудра голова
Повторяє всі слова:
Як приємні — то приємні,
Як нечемні — то нечемні.
Що дістав, те віддає.
Ану, діти, що це є?
(Луна)

***

Ану , хто з дітей вгадає,
Що за звір ніг вісім має?
Снує з ниток тонкі сіті,
Щоби мушки в них ловити?
(Павук)

***

Моє тіло під землею,
Кучерики — понад нею.
Любить менед нею.
Називаюся ... .
(Петрушка)

***

Біле як сніг,
Надуте як міх,
Лопатами ходить,
По болоті бродить.
(Гуска)

***

Білий, як сніг,
Надутий, як міх,
Лопатами ходить,
А рогом їсть.
(Гусак)

***

Стоїть в стайні.
Вівса просить
І на собі
Хлопців носить.
(Кінь)

***

Носить воду , не дармує.
Має вухо, а не чує.
Обірватись вухо може,
Ніщо тоді не поможе.
(Дзбанок — горнятко)

***

Живе в лісі на горісі,
Має кожушину.
Як кожушок розірветьсяя —
Впаде у долину.
(Горіх)

***

Чорнеє поле
Білий плуг оре,
Дощ — з губки росить,-
Чи вам не досить?
(Таблиця і крейда)

***

Має собі роги
І чотири ноги.
Нікуди не ходить,
Держиться підлоги.
(Стіл)

***

Росте собі у лісочку,
У лісочку в холодочку.
Капелюх на собі має,
Та ніколи не знімає.
(Гриб)

***

Дві рідні сестриці
По п'ять синів мають.
Всі собі у праці
Щиро помагають.
(Руки і пальці)

***

В білій одежині цілийй рік ходила,
Навесні зелений волос розпустила.
Кучері вмивала чистою росою,
Гай розвеселяла білою красою.
(Берізка)

***

Летіли птахи зелені,
сіли спочити на клені.
По десять птахів
на кожну вітку,
сіли весною,
сидять влітку.
А прийде осінь —
запалить крони,
птахи зелені
стануть червоними
Зірвуться з віток
у мжичці сірій —
поринуть з вітром
в кленовий вирій.
(Листочки)

Про вірш

Тематичний цикл поетичних загадок у формі витончених мікромініатюр пробуджує дитячу допитливість, образне мислення та повагу до книги, навчання й довколишнього світу природи і побуту.

Історія

Збірка віршованих загадок формувалася впродовж багаторічного педагогічного служіння Марійки Підгірянки в галицьких народних школах. Поетеса прагнула перетворити процес засвоєння грамоти та пізнання довкілля на захопливу інтелектуальну гру.

Загадки друкувалися на шпальтах дитячих періодичних видань Західної України та в численних букварних читанках. Вони стали невіддільною частиною золотого фонду української шкільної фольклористики й педагогіки першої половини XX століття.

Форма

Здебільшого використано короткі дво- та чотирирядкові строфи з хореїчною чи ямбічною метрикою різної стопності, побудовані на суміжному або перехресному римуванні, що полегшує запам'ятовування тексту напам'ять.

Ритміка наслідує народні примовки, лічилки та скоромовки: швидкий темп, використання алітерацій («гризе дерево різне / гризе, ріже з усіх сил») та інтонаційних пауз перед розгадкою.

Як читати

Поетика мініатюр базується на винахідливому парадоксі, метафоричному перенесенні властивостей та олюдненні предметів щоденного вжитку. Особливе місце посідає метафора знань: книга постає то чарівним деревом із білими листками й чорними стежками-рядками, то вірною подругою й наставницею школяра.

Художні деталі гранично лаконічні й зримі: кігтики котика, сховані в м'які подушечки; залізні зуби пили; шість ніжок і чотири крильця барвистого метелика. Завдяки цій чуттєвій конкретиці малий читач навчається уважно спостерігати за довкіллям та вичленовувати сутнісні ознаки предметів.

Теми: загадки · книга і школа · пізнання світу · дитячий фольклор · природа і праця

Усі поети