Атомне

Микола Руденко

Я галактик ваших гривастих
Не вивчав у екстазі німому.
Я — невидимий головастик,
Що живе у тобі самому.

Я — живого частка єдина,
Нас в тобі міліярди цілі.
Я так само, як ти — Людина,
Твій двійник у твоєму тілі.

Ми не знаємо, що назовні,
Ми кружляємо на електронах.
Є у нас урядовці верховні
І вожді на державних тронах.

Ми не віримо в потойбічне,
Ми у нашому з головою:
Ти — це тільки стихія космічна,
Що не може бути живою.

Вірить в тебе — це визнавати,
Що над нами є Вищий Розум.
Отже, вийде:
наші магнати —
Тільки пси, що біжать за возом.

Та коли ми вийдем із тіла
В те життя, що у мріях носили,
Чи розкаже сперма змертвіла,
Хто збудив материнські сили?

Мабуть, темінь лапами свастик
Нас жбурляла тому до катівень,
Щоб з’явивсь хоч один головастик —
Той, що стане з тобою врівень.

1966

Про вірш

Космічно-філософська медитація «Атомне»: осягнення сонячної енергії як основи земного життя, єдність людини з Божественним Розумом Усесвіту.

Історія

Твір «Атомне» входить до філософського циклу поезій Миколи Руденка (1966 рік), де автор поетично втілював свої оригінальні ідеї про енергію прогресу та зв'язок людського духу з космічними законами.

Після виходу з лав КПРС і переходу на позиції християнського персоналізму Руденко присвятив значну частину творчості викриттю мертвого марксистського матеріалізму.

Форма

Струнка класична строфіка з виразним перехресним римуванням.

Поетична мова відзначається граничною точністю слова, відсутністю пишномовства та біблійною вагою кожного формулювання.

Як читати

Сонце у творі постає не просто небесним світилом, а живим животворним джерелом духовної благодаті, що живить земну флору, фауну та саму людську душу.

Поет застерігає людство від техніцистського самознищення («атомного божевілля») та закликає до життя за законами моральної гармонії з природою.

Поезія випромінює глибокий оптимізм: дух, що живиться сонячною правдою, неможливо скувати жодними кайданами чи табірними колючими дротами.

Теми: космічна філософія · сонячна енергія · прозріння · божественний розум · людина і всесвіт · моральний закон

Усі поети