Коли вітер у полі
колихне колосок,
кожне дерево в лісі
має свій голосок.
То сумну, то веселу
пісню слухає ліс…
Затремтить, як на сполох,
осиковий лист.
Тільки вітру супроти
дуб, як велет, стає,
оксамитовий голос
темний лист подає.
І заграє у тиші
ніжна флейта дрозда.
І замовкне синиця,
і мовчить, як вода.
Потім перші солісти
голос пробують свій:
не змовкає допізна
концерт лісовий.
Тут почуєш зозулю,
сойку, спів солов'я.
Щедрий голос природи
змалку слухаю я.
Ліс постає як великий оркестр, де кожне дерево й кожен птах має свій голос: від тремтливої осики до дуба-велета, від флейти дрозда до солов'я. Вірш учить слухати природу й любити її багатоголосся.
Вірш належить до природознавчої поезії Миколи Сингаївського для дітей. Виростаючи серед поліських лісів, поет зберіг глибоке знання природи, і в його віршах дерева й птахи названі точно, з любов'ю до кожної деталі.
Такі тексти поєднують художнє й пізнавальне начало: дитина не лише милується образами, а й дізнається, як шелестить осика, яким голосом озивається дуб, хто з птахів співає в лісі.
Твір написано чотиристопним анапестом із суміжним римуванням (колосок — голосок, стає — подає, дрозда — вода, свій — лісовий, солов'я — я). Розмір надає віршу плавності й співучості, близької до народної пісні.
Текст розгортається як послідовний опис голосів лісу — від тиші до повноголосого концерту, а останній рядок повертає оповідь до ліричного героя. Звукопис (шелесткі с, л) допомагає почути описувані звуки.
Початок вірша — вітер, що колише колосок, — служить ніби диригентським помахом: він запускає концерт, у якому «кожне дерево в лісі має свій голосок». Природа олюднюється, кожен її учасник отримує індивідуальність.
Осика тремтить, «як на сполох», а дуб «як велет» стає супроти вітру й подає «оксамитовий голос». Ці порівняння характеризують дерева так само, як характеризують людей: тривожність і стійкість, ніжність і силу.
Музична метафорика — флейта дрозда, солісти, концерт лісовий — перетворює звичайну прогулянку лісом на мистецьку подію. Фінальне зізнання «щедрий голос природи змалку слухаю я» підкреслює, що вміння слухати світ закладається в дитинстві й лишається на все життя.
Теми: краса природи · голоси лісу · музика природи · любов до рідного краю · пізнання світу