Між горами, в долині,
Єсть озеро Вітрів,
Живуть там світлі тіні
Прозорих вечорів.
Як тільки сонце згасне
На схилі синіх гір,
Вони в танку прекраснім
Ідуть під бренькіт лір, —
У келихах криштальних
У них мережки снів,
Веселих і печальних,
Для вільних і рабів.
Стихають вітри бурні,
І тихий плескіт хвиль
Співа пісні безжурні,
Пісні ясних весіль;
Я серцем чую співи
Чарівних берегів
І вірю в сни щасливі,
І в озеро Вітрів!
Мелодійна символістська візія озера Вітрів як сакрального притулку гармонії, краси та снів, недосяжних для земної марноти.
Твір належить до символістського крила ранньої лірики Олекси Слісаренка періоду його співпраці з мистецькими угрупованнями «Музагет» та «Біла Студія». У цей час молодий автор шукав виходу за межі побутово-реалістичного наративу в простір чистих естетичних форм, неоромантичних осяянь та містичного пантеїзму.
Вірш суголосний світовідчуттю першої поетичної книги Слісаренка «На березі білім», позначеної поклонінням нетлінній красі, музичності віршового рядка та культом сновидінь як найвищої духовної реальності.
Твір написано витонченим тристопним ямбом із чергуванням жіночих і чоловічих рим (схема aBaB) у межах чотиривіршів. Лексико-ритмічна канва відзначається високою музичністю, плавною каденцією і легкістю інтонування.
Евфонія вірша побудована на майстерному використанні вокалізму (широкі голосні «о», «е», «і») та м'яких приголосних, що викликає пряму звукову асоціацію з ніжним плескотом хвиль і відлунням лір.
Образ «озера Вітрів» виступає ключовою просторовою метафорою потойбічного або трансцендентного оазису, де у танках «прозорих вечорів» розчиняється людська бентега. Сутнісним моментом є демократизм краси у містичному світі: мережки снів у криштальних келихах призначені однаково «для вільних і рабів», що утверджує мистецтво й сон як сфери абсолютної егалітарності та духовного спочинку.
Поезія побудована на динаміці затихання: бурі й дисгармонія згасають під акомпанемент лір і безжурних весільних співів природи. Фінальний акорд є щирим символістським credo — вірою в цілющу силу уяви, чарівних берегів і гармонійної краси, що рятує людську душу.
Теми: символістська лірика · культ краси · царина снів · гармонія природи · романтична втеча