Україна
Олекса Слісаренко
Мідним кроком
З року в рік
Ми проходимо століття.
Сталь гартуєм, палим сміття.
Через хвижі лихоліття
У новий звабливий вік,—
Мідним кроком
З року в рік.
Коні наші —
О, стремена!
Коні наші —
Степом вскач!
На розідрані знамена,
Україно, більш не плач!
Україно, Україно,
Коні наші —
Степом вскач!
Турки, скити і сармати,
Руський пан, шляхетний лях...
Хто не їв у твоїй хаті
На пшеничних на столах?
Скільки друзів, доброчинців,
Скільки родичів, сватів
Лляло вино через вінця
На зелені скатерті!..
Та не шана, а наруга,
Та не квіти, а ярмо,—
І цвіла іржава туга
Над сухим твоїм горбом...
Ти збирала... бідна, бідна!..
Діточкам своїм крихти
І не зчулась, як побідно
Задзвеніли копити,
І не зчулась, як над схпом
Хтось подав повстання знак,—
І розбив тюремні склепи
Робітничий Залізняк!
Україно, Україно,
Твої коні на зорі
Розплескали буйні вина
На червоні прапори!
Мідним кроком
З року в рік —
В світ широкий,
В світлий вік!
На зорі нового дня,
Україно, на коня!
Про вірш
Енергійний, карбувальний революційно-романтичний марш закликає Україну відкинути багатовікові сльози над пошматованими знаменами й мужнім сталевим кроком прямувати у світле оновлене майбутнє.
Історія
Вірш знаменує рішучий поворот у творчості Слісаренка від замріяного символізму до динамічної естетики революційного авангарду доби «Комункульту». Завершення активної фази воєнних дій на території України породило надію на масштабне національне відродження крізь індустріальну й соціальну трансформацію.
Твір став яскравим зразком тогочасної масової поезії, яка прагнула подолати традиційну українську скорботну елегійність і запалити маси енергією поступу.
Форма
Вірш написано карбованим чотиристопним хореєм із рубаною строфікою, динамічними анжамбеманами та коротким ритмічним рефреном («Мідним кроком / З року в рік»).
Акустична організація тексту спирається на дзвінкі тверді приголосні, що передають цокіт кінських копит та ритмічний поступ колон.
Як читати
Україна постає в образі молодої вершниці, яка летить степом ускач, натягнувши стремена нового часу. Поет рішуче пориває з віковим комплексом жертовності («На розідрані знамена, / Україно, більш не плач!»), проголошуючи добу дії, гартування сталі та спалення історичного мотлоху.
«Мідний крок» метафорично втілює невблаганну ходу прогресу, що долає хвижі лихоліть. Слісаренко створює оптимістичний гімн вітальної енергії, яка мобілізує націю на створення нового суверенного буття.
Теми: відродження України · подолання скорботи · революційний марш · енергія поступу · гартування сталі